Словарь української мови (1924)/байдики
| ◀ байдиґи | Словарь української мови Б байдики |
байдикування ▶ |
|
Ба́йдики, ків, мн. Баклуши; употребл. только въ формѣ байдики бити — бить баклуши, баклушничать. Ном. № 10872. Тобі б тільки лежати та байдики бити. Левиц. I. 423.