Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/байдиґи

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
байдиґи
Берлін: Українське слово, 1924

Ба́йдиґи, диґ, ж. мн. Въ выраж.: байдиґи плести́. Говорить вздоръ. Желех.