Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бакуняр

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бакуняр
Берлін: Українське слово, 1924

Бакуня́р, ра́, м. Контрабандистъ, переносящій табакъ. Желех. См. бакун.