Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/балабуха

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
балабуха
Берлін: Українське слово, 1924

Бала́буха, хи, ж. 1) = Балабух 1. Шейк. 2) Шишка. Під плечем така балабуха. Зміев. у. Ум. Балабушка, балабушечка. Чуб. III. 258. О. 1862. IV. 13.