Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/баламкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
баламкати
Берлін: Українське слово, 1924

Бала́мкати, каю, єш, гл. Протяжно звонить въ одинъ колоколъ. Шейк.