Словарь української мови (1924)/баламутно

by Борис Грінченко

◀ баламутний

Словарь української мови Борис Грінченко Б баламутно

баламутство ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Баламу́тно, нар. 1) Тревожно, неспокойно. 2) Несправедливо. Декуди говорять: скривився, як середа на п'ятницю, — але то вже баламутно, бо середа не має чого кривитися на п'ятницю, бо обі однаково пісні. ЕЗ. V. 209.