Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/баламутний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
баламутний
Берлін: Українське слово, 1924

Баламу́тний, а, е. 1) Мутный, нечистый (о жидкостяхъ), то же, что и каламутний. 2) Непокойный, тревожащій.