Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/балюра

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
балюра
Берлін: Українське слово, 1924

Балю́ра, ри, ж. = Баюра. Сим. 32. Через балюру стрибатиме. Г. Барв. 453. Ямка въ земляномъ полу, на печномъ шесткѣ, въ печи. О, яка в долівці балюра, — треба замазати. Константиногр. у. Чому таки ти печі не вимажеш? Самі балюри, ніде й горщика поставити.