Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/балякати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
балякати
Берлін: Українське слово, 1924

Баля́кати, каю, єш, гл. = Балакати. Чую, балякає з кимсь. О. 1862. VII. 38.