Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бандур

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бандур
Берлін: Українське слово, 1924

Ба́ндур, ра, ж. Содержатель публичнаго дома. Желех.