Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/банита

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
банита
Берлін: Українське слово, 1924

Бани́та, ти́, м. Изгнанникъ. Король мене банитою вигнанцем оголосив по Польщі і Вкраїні. К. Бай. 69.