Словарь української мови (1924)/банітувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
банітувати
Берлін: Українське слово, 1924

Банітува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Шельмовать, бранить послѣдними словами. 2) Мучить. Лубен. у. 3) — ро́зумом = Баламутити 2. Желех.