Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/барвити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
барвити
Берлін: Українське слово, 1924

Ба́рвити, влю, виш, гл. 1) Окрашивать, красить. Желех. 2) Наводить ворсу. Шейк.