Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/барвін

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
барвін
Берлін: Українське слово, 1924

Барві́н, ну, м. = Барвінок. Барвін процвітає. Млак. 90. То же: барві́н-листо́к. Ходжу, блуджу по-над лози, а в тих лозах барвін-листок, — щипну, вирву, вінець сплету. Чуб. III. 37.