Словарь української мови (1924)/бардина

by Борис Грінченко

◀ бардиґа

Словарь української мови Борис Грінченко Б бардина

бардичка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Барди́на, ни, ж. = Барда 2. Сам не знаю, чи полицю тесати, чи до дівчини на всю ніч махати. Закину я вражу бардину, сам до дівчини на всю ніч двину. Чуб. V. 172. Ум. Барди́нка, барди́ночка.