Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бачний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бачний
Берлін: Українське слово, 1924

Ба́чний, а, е. Предусмотрительный. Догадався бачний дяк, — вікном утікає. Гол. III. 476. См. Обачний.