Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безбарвий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безбарвий
Берлін: Українське слово, 1924

Безба́рвий, а, е. 1) Безцвѣтный. 2) Не имѣющій ворсы (о сукнѣ). Волын. г.