Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безбатченко

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безбатченко
Берлін: Українське слово, 1924

Безба́тченко, ка, м. Внѣбрачный сынъ. К. Досв. 160. А ти гріх мій спокутуєш в людяхъ сиротою, безбатченком. Шевч.