Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безвершки

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безвершки
Берлін: Українське слово, 1924

Безве́ршки, ків, м. мн. Раст. Veronica Chamaedrys L. ЗЮЗО. I. 141.