Словарь української мови (1924)/безглуздий

by Борис Грінченко

◀ безгласний

Словарь української мови Борис Грінченко Б безглуздий

безглуздіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Безглу́здий, а, е. Безтолковий, безмозглый, безсмысленный. Левиц. I. 257. Безглуздий як синиця. Посл.