Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безглуздіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безглуздіти
Берлін: Українське слово, 1924

Безглу́здіти, дію, єш, гл. Глупѣть, дурѣть. Що-разу він усе безглуздіє.