Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безголов'я

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безголов'я
Берлін: Українське слово, 1924

Безголо́в'я, в'я, с. 1) Бѣдствіе, несчастье, горе, погибель. Безголов'я та короткий вік на тебе. Ном. № 3704. Нам на здоров'я, а тобі на безголов'я. Ном. № 3703. Нехай він лютує… Поки безголов'я ворон прокричить. Шевч. 2) Иногда въ видѣ шутки называютъ шапку безголов'ям: Десь тут було моє безголов'я. Шейк. Ум. Безголов'ячко. МВ. (О. 1862. III. 42).