Словарь української мови (1924)/безголосий

by Борис Грінченко

◀ безголов'я

Словарь української мови Борис Грінченко Б безголосий

безгоміння ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Безголо́сий, а, е. 1) Не имѣющій голоса, безголосый. О. 1862. V. 26. Де там йому співати — він зовсім безголосий. 2) Безгласный.