Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бездиханний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бездиханний
Берлін: Українське слово, 1924

Бездиха́нний, а, е. Бездыханный. Кругом тебе простягнулась трупом бездиханним помарнілая пустиня. Шевч.