Словарь української мови (1924)/безділля

by Борис Грінченко

◀ бездиханний

Словарь української мови Борис Грінченко Б безділля

бездільний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Безді́лля, ля, с. 1) Бездѣліе, праздность. 2) Лѣнтяй, лѣнтяйка. Грин. III. 61. Доню ж моя, доню, да яке ти ледащо.... да яке ти безділлє! Чуб. V. 905. Не смійся ти, ледащо, не смійся ти, безділля. Мил. 74. 3) Мелкія пустячныя вещи, пустяки, бездѣлица. Мкр. Н. 4. Оснівочку пропила, клубки на похмілля, — нехай теє не лежить у скрині безділля. Н. п. Убрав бабу в усяке безділля. Грин. III. 342. Всяке зілля безділля. Мил. М. 63.

II. Безді́лля, ля, с. Бездолье, несчастье (отъ слова доля). Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля, а як безділля, то продасть і подвір'я. Ном. № 1661. Ой піду ж я по подвіррю та заплачу по безділлю. Балл. 12.