Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бездольник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бездольник
Берлін: Українське слово, 1924

Бездо́льник, ка, м. Несчастный, безталанный человѣкъ.