Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бездольниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бездольниця
Берлін: Українське слово, 1924

Бездо́льниця, ці, ж. Несчастная, безталанная женщина. Ум. Бездо́льничка. Моя дочка — безталанночка і бездольничка. Чуб. V. 753.