Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бездухий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бездухий
Берлін: Українське слово, 1924

Безду́хий, а, е. 1) Не имѣющій запаха. 2) Малодушный.