Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/беземстний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
беземстний
Берлін: Українське слово, 1924

Безе́мстний, а, е. Не мстящій, не мстительный. Славим Бога беземстного, що народився для нас многих. Чуб. III. 374.