Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безжурний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безжурний
Берлін: Українське слово, 1924

Безжу́рний, а, е. Безпечальный, веселый.