Словарь української мови (1924)/безземельник
| ◀ безземельний | Словарь української мови Б безземельник |
беззубий ▶ |
|
Безземе́льник, ка, м. Человѣкъ, не имѣющій земли. Г. Барв. 448, 455.
| ◀ безземельний | Словарь української мови Борис Грінченко Б безземельник |
беззубий ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безземельник
Борис Грінченко
1924
Безземе́льник, ка, м. Человѣкъ, не имѣющій земли. Г. Барв. 448, 455.