Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/беззубий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
беззубий
Берлін: Українське слово, 1924

Беззу́бий, а, е. Беззубый, не имѣющій зубовъ. Ном. № 6667. Сіда, ряба, беззуба, коса, розхристана, простоволоса. Котл. Ен.