Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безкоровайний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безкоровайний
Берлін: Українське слово, 1924

Безкорова́йний, а, е. 1) О свадьбѣ: безъ соблюденія свадебныхъ обрядовъ. 2) О лицѣ: вступившій въ бракъ безъ свадебныхъ обрядовъ. 3) О дѣтяхъ: зачатый до брака. Ном. № 8832.