Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безкрайний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безкрайний
Берлін: Українське слово, 1924

Безкра́йний, а, е. = Безкраій. Степ безкрайний топне в млі. Щог. В. 151.