Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безкраій

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безкраій
Берлін: Українське слово, 1924

Безкра́ій, я, є. Безпредѣльный, безграничный. Згадаю те лихо, степи ті безкраї. Шевч. І тепер мені так і сниться широкий степ безкраій. МВ. I. 61.