Словарь української мови (1924)/безкраій
| ◀ безкостий | Словарь української мови Б безкраій |
безкрайний ▶ |
|
Безкра́ій, я, є. Безпредѣльный, безграничный. Згадаю те лихо, степи ті безкраї. Шевч. І тепер мені так і сниться широкий степ безкраій. МВ. I. 61.