Словарь української мови (1924)/безлітний
| ◀ безлісся | Словарь української мови Б безлітний |
безлітній ▶ |
|
Безлі́тний, а, е, безлітній, я, є. 1) Вѣчный. Чуб. III. 11. 2) Неизвѣстной давности, очень старый. Безлітний дід.
| ◀ безлісся | Словарь української мови Борис Грінченко Б безлітний |
безлітній ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безлітний
Борис Грінченко
1924
Безлі́тний, а, е, безлітній, я, є. 1) Вѣчный. Чуб. III. 11. 2) Неизвѣстной давности, очень старый. Безлітний дід.