Словарь української мови (1924)/безмозкий

by Борис Грінченко

◀ безмовно

Словарь української мови Борис Грінченко Б безмозкий

безна ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Безмо́зкий, а, е. 1) Не имѣющій мозга. Безкосте, безмозке усе море виплаває. (Заг. пьявка). Ном. № 98, стр. 293. 2) Безмозглый, глупый. Плюгаш безмозкий. (брань). МВ. (КС. 1902. X. 152).