Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безна

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безна
Берлін: Українське слово, 1924

Бе́зна, ни, ж. Запущенное поле, дурное неудобное мѣсто. Ковел. у. Отсюда: забезнити поле — запустить ниву.