Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безодголосний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безодголосний
Берлін: Українське слово, 1924

Безодголо́сний, а, е. Беззвучный.