Словарь української мови (1924)/безодголосно

by Борис Грінченко

◀ безодголосний

Словарь української мови Борис Грінченко Б безодголосно

безодмовний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Безодголо́сно, нар. Беззвучно. Я ледві дочула: безодголосно такечки вона гомоніла. МВ. II. 199.