Словарь української мови (1924)/безпалок
Зовнішній вигляд
◀ безощадно | Словарь української мови Б безпалок |
безпалько ▶ |
|
Безпа́лок, лка, м. Черниг. и безпа́лько, ка, м. Шейк. Человѣкъ, не имѣющій одного или нѣсколькихъ пальцевъ; безпалый. Аф.