Словарь української мови (1924)/безпалько
Зовнішній вигляд
◀ безпалок | Словарь української мови Б безпалько |
безпальчий ▶ |
|
Безпа́лок, лка, м. Черниг. и безпа́лько, ка, м. Шейк. Человѣкъ, не имѣющій одного или нѣсколькихъ пальцевъ; безпалый. Аф.