Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безперестань

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безперестань
Берлін: Українське слово, 1924

Безпере́ста́нку, безпере́ста́нно, безпере́ста́ну, безпере́ста́нці и безпере́стань, нар. Непрерывно, безпрерывно, постоянно. Панни безперестанку реготались. Левиц. I. 286. Щось вило там безперестанно. Котл. Ен. III. 20. Обоє плакали безперестанно. Кв. Ходив по хаті, безперестану човгаючи. Левиц. Пов. 6. Горять свічі безперестанці. Нп. Вода лилась безперестань. Ком. II. 75.