Словарь української мови (1924)/безпереч
Зовнішній вигляд
◀ безперестань | Словарь української мови Б безпереч |
безперечний ▶ |
|
Бе́зпереч, нар. Безпрестанно, постоянно. Блискавка безпереч усю ніч. Волч. у. Я безпереч сижу дома. Лебед. у. 2) Безпрекословно. Галиц.