Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безпремінно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безпремінно
Берлін: Українське слово, 1924

Безпре́мі́нно, нар. Непремѣнно. Хтось безпремінно буде в гості. Чуб. I. 58.