Словарь української мови (1924)/безприпорий
Зовнішній вигляд
◀ безпремінно | Словарь української мови Б безприпорий |
безпритомний ▶ |
|
Безприпо́рий, а, е. О волѣ: не имѣющій возвышенія въ концѣ шеи, на которое упирается ярмо. См. Припір. Безприпорий віл. Волч. у.