Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безприхильний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безприхильний
Берлін: Українське слово, 1924

Безприхи́льний, а, е. Безпріютный, одинокій. За батька був убогим, безприхильним. К. Іов. 62.