Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безпричасний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безпричасний
Берлін: Українське слово, 1924

Безприча́сний, а, е. Безучастный, холодный. На дух, мару вона походила з своїм поглядом безпричасним. МВ. II. 199.