Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безрідний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безрідний
Берлін: Українське слово, 1924

Безрі́дний, а, е. Безродный. АД. I. 249. Вийди до мене, дівчино ти безрідная. Мет. 80. Тяжко на чужині безрідному проживати. Макс.