Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безрідник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безрідник
Берлін: Українське слово, 1924

Безрі́дник, ка, м. Безродный человѣкъ. Сирота безхатник і безріднік. Г. Барв. 243.